1. Словник української мови у 20 томах

вех

ВЕХ, у, ч.

Те саме, що цику́та.

Всі частини веху, особливо корінь, містять отруйну речовину, що викликає сильне, часто смертельне отруєння тварин і людини (з наук.-попул. літ.);

Квіти болотної трави веху білі, зібрані у складні суцвіття (зонтики), плід округлий (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вех — вех іменник чоловічого роду отруйна рослина Орфографічний словник української мови
  2. вех — -у, ч. Отруйна рослина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вех — ЦИКУ́ТА бот., ВЕХ, ВІХА́. Словник синонімів української мови
  4. вех — ВЕХ, у, ч. (Сісиtа L.). Отруйна рослина. — Йому все єдино [каже знахарка], що п’ятниця, що вівторок, що вех, що переступень, що пристріт, що сояшниці — нічого не розбирає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 26). Словник української мови в 11 томах
  5. вех — Вех м. 1) -ху раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509. Словник української мови Грінченка