1. Словник української мови у 20 томах

вечерня

ВЕЧЕ́РНЯ, і, ж.

Те саме, що вечі́рня.

В церкві правили вечерню (І. Нечуй-Левицький);

З .. дзвіниці на вечерню вдарив дзвін (І. Франко);

Після вечерні знов позбирались усі у козацьке подвір'я (П. Куліш);

Повернувшись на княжий двір, Ярослав звелів одслужити в двірській церкві вечерню (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечерня — вече́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вечерня — див. вечірня Словник церковно-обрядової термінології
  3. вечерня — -і, ж. Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вечерня — ВЕЧЕ́РНЯ, і, ж. Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн. В церкві правили вечерню (Н.-Лев., II, 1956, 342); З святоюрської дзвіниці на вечерню вдарив дзвін (Фр., XI, 1952, 216). Словник української мови в 11 томах