1. Словник української мови у 20 томах

вечеронька

ВЕЧЕ́РОНЬКА, и, ж.

Пестл. до вече́ря.

Кличе мати вечеряти – вечеронька мені не мила (з народної пісні);

От і вечеронька на столі – усі сіли вечеряти (Марко Вовчок);

Скільки їх [пісень] знає тітка! Купальських, весільних, зажнивних. “Ой не мила нам та вечеронька, не мила, утомила нас та панська нива” (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечеронька — вече́ронька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вечеронька — -и, ж. Пестл. до вечеря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечеронька — ВЕЧЕ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до вече́ря. Кличе мати вечеряти — вечеронька мені не мила (Укр.. лір. пісні, 1958, 149); От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Вовчок, І, 1955, 300). Словник української мови в 11 томах
  4. вечеронька — Вечеря, -рі ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Ном. № 5638. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. Макс. вечерю посилати, носити. Словник української мови Грінченка