вечерня
ВЕЧЕ́РНЯ, і, ж. Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн.
В церкві правили вечерню (Н.-Лев., II, 1956, 342);
З святоюрської дзвіниці на вечерню вдарив дзвін (Фр., XI, 1952, 216).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вечерня — вече́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вечерня — див. вечірня Словник церковно-обрядової термінології
- вечерня — -і, ж. Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вечерня — ВЕЧЕ́РНЯ, і, ж. Те саме, що вечі́рня. В церкві правили вечерню (І. Нечуй-Левицький); З .. дзвіниці на вечерню вдарив дзвін (І. Франко); Після вечерні знов позбирались усі у козацьке подвір'я (П. Словник української мови у 20 томах