вечорничний

ВЕЧОРНИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до вечорниць (див. вечорни́ці).

На одних вечорницях гуртувались, як правило, дівчата-однолітки (верстваки), які відігравали першорядну роль в організації та проведенні вечорничних зібрань (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me