вечорничний
ВЕЧОРНИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до вечорниць (див. вечорни́ці).
На одних вечорницях гуртувались, як правило, дівчата-однолітки (верстваки), які відігравали першорядну роль в організації та проведенні вечорничних зібрань (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me