1. Словник української мови у 20 томах

вечоровий

ВЕЧОРО́ВИЙ, а, е, перев. поет.

Те саме, що вечі́рній.

Все небо розгорнулось над головою в синьому вечоровому холоді (О. Копиленко);

Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста (А. Малишко);

Вогонь веселий запалав, розвіяв сутінь вечорову (І. Гончаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечоровий — вечоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вечоровий — -а, -е, перев. поет. Те саме, що вечірній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечоровий — ВЕЧІ́РНІЙ (стосовний до вечора; який буває ввечері), ВЕЧОРО́ВИЙ перев. поет., ПОВЕЧІ́РНІЙ рідше. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  4. вечоровий — ВЕЧОРО́ВИЙ, а, е, перев. поет. Те саме, що вечі́рній. Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста (Мал., ІІ, 1956, 10); Вогонь веселий запалав, розвіяв сутінь вечорову (Гонч., Вибр., 1959, 133); Все небо розгорнулось над головою в синьому вечоровому холоді (Коп., Вибр., 1953, 245). Словник української мови в 11 томах