вечорок

ВЕЧОРО́К, чірка́, ч.

Зменш.-пестл. до ве́чір 2.

– Сьогодні в нас вечорок, – одказала Ганя. – Ви приїхали, неначе знали (І. Нечуй-Левицький);

Ще парубком любив я прийти на вечорок разом з Іваном (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечорок — вечоро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вечорок — -чірка, ч. Зменш.-пестл. до вечір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечорок — див. вечір Словник синонімів Вусика
  4. вечорок — ВЕЧОРО́К, чірка́, ч. Зменш.-пестл. до ве́чір 2. Ще парубком любив я прийти на вечорок разом з Іваном (Мур., Бук. повість, 1959, 17). Словник української мови в 11 томах