вечоровий
ВЕЧОРО́ВИЙ, а, е, перев. поет. Те саме, що вечі́рній.
Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста (Мал., ІІ, 1956, 10);
Вогонь веселий запалав, розвіяв сутінь вечорову (Гонч., Вибр., 1959, 133);
Все небо розгорнулось над головою в синьому вечоровому холоді (Коп., Вибр., 1953, 245).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вечоровий — вечоро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вечоровий — -а, -е, перев. поет. Те саме, що вечірній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вечоровий — ВЕЧОРО́ВИЙ, а, е, перев. поет. Те саме, що вечі́рній. Все небо розгорнулось над головою в синьому вечоровому холоді (О. Копиленко); Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста (А. Малишко); Вогонь веселий запалав, розвіяв сутінь вечорову (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
- вечоровий — ВЕЧІ́РНІЙ (стосовний до вечора; який буває ввечері), ВЕЧОРО́ВИЙ перев. поет., ПОВЕЧІ́РНІЙ рідше. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови