взагалі

ВЗАГАЛІ́ (УЗАГАЛІ́), присл.

1. У загальному, стос. до всього.

Для того Максим крикнув до своїх товаришів, щоб тепер іще не стріляли і щоб узагалі щадили стріл і зброї... (І. Франко);

[Дівчина:] Але хто вона взагалі, не тільки для тебе? (Леся Українка);

Вишеслав же, якого коротко звали Вишатою, взагалі ніколи не сперечався (І. Білик).

2. За всяких умов, у всіх випадках; завжди.

Лукина трохи боялась Уласа, палкого, часом не в міру сердитого, часом не в міру ласкавого, але взагалі гарячого, як огонь (І. Нечуй-Левицький);

Вона дуже стримана й холодна взагалі, а коли сміється – робиться близькою (Ю. Яновський);

В повітрі було свіжо, навіть холоднувато, як узагалі в цих місцевостях улітку (І. Багряний).

3. У цілому, без виділення частин, подробиць (звичайно при іменнику).

Науці взагалі і зокрема інженерії й архітектурі вперше надана можливість бути в чудовому гармонійному поєднанні з природою на радість людям (О. Довженко);

Історизм, який повно і безпосередньо виявляється в історичному жанрі, не є тільки його істотною ознакою – це характерна риса української літератури взагалі (з наук. літ.);

Проблема індивідуалізації підготовки вчителя має висуватися на перший план як пріоритетна тенденція в удосконаленні системи освіти взагалі та професійно-педагогічної підготовки вчителя зокрема (із журн.).

4. Уживається як узагальнювальне слово перед підсумком.

[Орест:] Недарма люди завжди старались заселити порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним (Леся Українка);

Вона тих пирогів не любить і взагалі нічого не любить, крім грошей (І. Франко);

– Не кричи, будь ласка, – затулила вуха Шепель. – Ми не на вулиці, і взагалі я не люблю ефектних промов! (О. Донченко).