1. Словник української мови у 20 томах

взаємовідносини

ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ, ин, мн.

Те саме, що взає́мини.

Прогрес людства залежить від форми суспільних взаємовідносин (Іван Ле);

Йшлося про лінію людської поведінки – і не тільки в шкільному приміщенні, про розуміння свого життєвого обов'язку, про місце вчителя в суспільстві, про взаємовідносини наставника й учня (Є. Доломан);

Важливе значення І. Кант надавав совісті як моральному “судилищу”. Двома головними обов'язками людей у взаємовідносинах він вважав любов і повагу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взаємовідносини — взаємовідно́сини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. взаємовідносини — [ўзайемов'ідносиение] -сиен Орфоепічний словник української мови
  3. взаємовідносини — -ин, мн. Те саме, що взаємини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. взаємовідносини — ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І. Словник синонімів української мови
  5. взаємовідносини — Взаємовідно́сини, -син, -синам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. взаємовідносини — ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ, ин, мн. Те саме, що взає́мини. В результаті перемоги соціалізму відбулись докорінні зміни в економіці СРСР, класовій структурі радянського суспільства, а також в галузі національних взаємовідносин (Тези про 300-річчя возз’єдн.. Словник української мови в 11 томах