1. Словник української мови у 20 томах

взаємовідношення

ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, я, с.

Відношення пов'язаних між собою, взаємозумовлених предметів, явищ; взаємзв'язок.

Людське суспільство внесло значні корективи у взаємовідношення у ландшафтній системі. Виникли нові утворення, пов'язані з результатом антропогенної діяльності, серед яких і є урболандшафти (з наук. літ.);

Однією з проблем науки цивільного права є взаємовідношення цивільного з господарським правом (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взаємовідношення — взаємовідно́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. взаємовідношення — -я, с. Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв'язку, взаємодії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. взаємовідношення — 1. див. взаємини 2. супостава Словник чужослів Павло Штепа
  4. взаємовідношення — ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К (взаємний зв'язок, залежність між явищами, предметами тощо), ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, ВІДНО́ШЕННЯ, ВЗАЄМОЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗАНІСТЬ рідше. Словник синонімів української мови
  5. взаємовідношення — ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв’язку, взаємодії. Питання взаємовідношення громадської думки і правосуддя — надзвичайно складне і тонке: воно ще чекає свого дослідника у правовій науці (Рад. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах