взаємодопомога
ВЗАЄМОДОПОМО́ГА, и, ж.
Допомога, що надається один одному взаємно.
На зборах партизани говорили про дружбу і взаємодопомогу в бою (М. Шеремет);
Ритуал і звичаї побратимства як ідеалу індивідуальної і колективної взаємодопомоги, духовного єднання побутували на території України ще в стародавні часи і вперше письмово зафіксовані Геродотом у розповіді про скіфів (з наук. літ.);
Характерною рисою культурно-освітньої діяльності “просвіт” була їх активна співпраця і взаємодопомога (з наук. літ.);
Після необмеженої свободи початку перехідного періоду знову згадали про такі цінності, як кооперація, взаємодопомога і корпоративність (з наук. літ.);
У серпні 1920 р. делегація кубанського уряду підписала з урядом УНР договір про взаємовизнання та взаємодопомогу (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- взаємодопомога — взаємодопомо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- взаємодопомога — -и, ж. Взаємна допомога, підтримка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взаємодопомога — див. згода Словник синонімів Вусика
- взаємодопомога — ВЗАЄМОДОПОМО́ГА (допомога, що надається одним одному, взаємно), САМОПО́МІЧ заст. Взаємодопомога в праці та навчанні; Леон відійшов радісний, почуваючи себе Бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі (І. Франко). Словник синонімів української мови
- взаємодопомога — Взаємодопомо́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- взаємодопомога — ВЗАЄМОДОПОМО́ГА, и, ж. Допомога, що надається одним одному, взаємно. Радянська школа, піонерська організація, як і все наше життя, виховують у дітей почуття колективізму, взаємодопомоги (Донч. Словник української мови в 11 томах