взаємодопомога
ВЗАЄМОДОПОМО́ГА, и, ж. Допомога, що надається одним одному, взаємно.
Радянська школа, піонерська організація, як і все наше життя, виховують у дітей почуття колективізму, взаємодопомоги (Донч., VI, 1957, 600);
На зборах партизани говорили про дружбу і взаємодопомогу в бою (Шер., Молоді месники, 1949, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взаємодопомога — взаємодопомо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- взаємодопомога — -и, ж. Взаємна допомога, підтримка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взаємодопомога — ВЗАЄМОДОПОМО́ГА, и, ж. Допомога, що надається один одному взаємно. На зборах партизани говорили про дружбу і взаємодопомогу в бою (М. Словник української мови у 20 томах
- взаємодопомога — див. згода Словник синонімів Вусика
- взаємодопомога — ВЗАЄМОДОПОМО́ГА (допомога, що надається одним одному, взаємно), САМОПО́МІЧ заст. Взаємодопомога в праці та навчанні; Леон відійшов радісний, почуваючи себе Бог зна яким лібералом, котрий ось, мовляв, заохочує робітників до дружності і самопомочі (І. Франко). Словник синонімів української мови
- взаємодопомога — Взаємодопомо́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)