взорований
ВЗОРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до взорува́ти.
Еклектичний фасад заславської святині взорований на найпрогресивніші зразки сучасної італійської архітектури (з наук.-попул. літ.);
У 1927 р. В. Сосюра пише взоровану на традиції шевченківської політичної сатири поему “Відповідь” (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me