взорований

ВЗОРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до взорува́ти.

Еклектичний фасад заславської святині взорований на найпрогресивніші зразки сучасної італійської архітектури (з наук.-попул. літ.);

У 1927 р. В. Сосюра пише взоровану на традиції шевченківської політичної сатири поему “Відповідь” (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me