взорити

ВЗОРИ́ТИ див. узори́ти.

ВЗО́РИТИ див. узо́рити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взорити — взо́рити дієслово доконаного виду освітити — про зірку розм. Орфографічний словник української мови
  2. взорити — I вз`оритидив. узорити. II взор`итидив. узорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. взорити — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  4. взорити — ВЗО́РИТИ див. узо́рити. Словник української мови в 11 томах