взорити
взо́рити
дієслово доконаного виду
освітити — про зірку
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- взорити — I вз`оритидив. узорити. II взор`итидив. узорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взорити — ВЗОРИ́ТИ див. узори́ти. ВЗО́РИТИ див. узо́рити. Словник української мови у 20 томах
- взорити — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- взорити — ВЗО́РИТИ див. узо́рити. Словник української мови в 11 томах