взорування

взорува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взорування — ВЗОРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. взорува́ти. Київська ротонда X ст. є унікальним у Центральній і Східній Європі прикладом взорування на відомий західний прототип (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах