виборення
ВИ́БОРЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́бороти.
Надія на виборення державності, а звідси – й досягнення необхідних умов для вільного розвитку національної культури орієнтувала Івана Огієнка на врахування суспільних настроїв і переживань (з наук. літ.);
Поставивши основною метою виборення Української держави, стрілецтво, окрім участі у бойових діях, старалося організувати своє внутрішнє життя таким чином, щоб виконувати завдання національного характеру (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me