виборниця

ВИ́БОРНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до ви́борець.

Зафіксовано випадок, коли літня виборниця проголосувала вдома, хоча заяви про це не писала (з газ.).

2. Жін. до ви́борник.

У 2000 році у США виборниця від Демократичної партії утрималась замість того, щоб проголосувати за Альберта Гора (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виборниця — ви́борниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виборниця — -і. Жін. до виборець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виборниця — ВИ́БОРНИЦЯ, і, ж. Жін. до ви́борець. Словник української мови в 11 томах