виборниця
ВИ́БОРНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до ви́борець.
Зафіксовано випадок, коли літня виборниця проголосувала вдома, хоча заяви про це не писала (з газ.).
2. Жін. до ви́борник.
У 2000 році у США виборниця від Демократичної партії утрималась замість того, щоб проголосувати за Альберта Гора (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me