виборник
ВИ́БОРНИК, а, ч.
Особа, яка за непрямої виборчої системи обирається виборцями для подальших виборів вищих представників влади.
Специфікою американських виборів є те, що президента обирають не прямим усенародним голосуванням, а через колегію виборників (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виборник — -а, ч. Те саме, що виборець. Великий тлумачний словник сучасної мови