виборник

ВИ́БОРНИК, а, ч.

Особа, яка за непрямої виборчої системи обирається виборцями для подальших виборів вищих представників влади.

Специфікою американських виборів є те, що президента обирають не прямим усенародним голосуванням, а через колегію виборників (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виборник — -а, ч. Те саме, що виборець. Великий тлумачний словник сучасної мови