вибризкувати
ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод.
Випліскувати рідину бризками.
Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (М. Стельмах);
Вибризкати парфуми;
// Бризкати протягом певного часу.
Вибризкували натуральні фонтани, освіжуючи повітря (І. Франко);
* Образно. Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибризкувати — вибри́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибризкувати — -ую, -уєш, недок., вибризкати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками. || Бризкати протягом певного часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, .. Словник синонімів української мови
- вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками. Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (Стельмах, Правда.., 1961, 197); // Бризкати протягом певного часу. Словник української мови в 11 томах