1. Словник української мови в 11 томах

вибризкувати

ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками.

Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (Стельмах, Правда.., 1961, 197);

// Бризкати протягом певного часу.

Вибризкували натуральні фонтани, освіжуючи повітря (Фр., III, 1950, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибризкувати — вибри́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибризкувати — -ую, -уєш, недок., вибризкати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Випліскувати рідину бризками. || Бризкати протягом певного часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРИЗКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод. Випліскувати рідину бризками. Кінь трощить і трощить копитищами зашерхлі калюжки, вибризкує з них воду (М. Стельмах); Вибризкати парфуми; // Бризкати протягом певного часу. Словник української мови у 20 томах
  4. вибризкувати — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, .. Словник синонімів української мови