1. Словник української мови у 20 томах

вибріхуватися

ВИБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́БРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм.

Удаючись до брехні, вигадок, виходити зі скрутного становища.

Забалакається [Хівря] з парубком – забудеться за діло, тоді вибріхується як-небудь, каже: – А я й забулась! (Грицько Григоренко);

Видно було, що перед ним [ревізором] стоїть його начальник. Він став вибріхуватись (М. Хвильовий);

Як Чіпку випустили з чорної, Грицько перший приніс Христі звістку, що, мов, викрутився харцизяка, вибрехався! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибріхуватися — вибрі́хуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вибріхуватися — -уюся, -уєшся, недок., вибрехатися, -ешуся, -ешешся, док., розм. Удаючись до брехні, вигадок, виходити зі скрутного становища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибріхуватися — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  4. вибріхуватися — ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи), ВИВЕРТА́ТИСЯ, ВИПЛУ́ТУВАТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ рідко, ВИСКОВЗА́ТИ рідко, ВИБРІ́ХУВАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ від кого-чого, розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. вибріхуватися — Вибрі́хуватися, -брі́хуюся, -єшся; ви́брехатися, -брешуся, -брешешся, -шуться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вибріхуватися — ВИБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́БРЕХАТИСЯ, ешуся, ешешся, док., розм. Удаючись до брехні, вигадок, виходити з скрутного становища. Забалакається [Хівря] з парубком — забудеться за діло, тоді вибріхується як-небудь, каже: — А я й забулась! (Григ. Словник української мови в 11 томах