вибутити

ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибутити — ви́бутити дієслово доконаного виду техн. Орфографічний словник української мови
  2. вибутити — див. вибучувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибутити — ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати¹. Словник української мови в 11 томах