вибутити

ви́бутити

див. вибучувати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибутити — ви́бутити дієслово доконаного виду техн. Орфографічний словник української мови
  2. вибутити — ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати¹. Словник української мови у 20 томах
  3. вибутити — ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати¹. Словник української мови в 11 томах