вивергати
ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти.
ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш, ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док.
1. кого, що. Викидати із себе з силою назовні.
В ті хвилини, коли гуркіт канонади наростав, нам здавалось, що ми наближаємося до кратера розбурханого вулкана і цей вулкан вивергає з своїх кам'яних надр гарячі потоки людської лави (С. Журахович);
Джерело мовчало, але, як вічний двигун природи, вивергало з глибинних сховищ багато цілющої води, що розлилася у невелику річечку (М. Малиновська);
Ще коли Карпо Цар бив удома посуд, Карпиха йому кричала: – А бодай тебе земля не прийняла, а щоб тебе вода вивергнула (Ю. Яновський).
2. що, перен. Вимовляти, викрикувати образливі слова, прокляття, погрози і т. ін.
Турки .. оскаженіло плювались, вивергаючи несвітенну [несосвітенну] хулу на “зрадників” (Б. Левін);
Спихальський .. заборсався і вивергнув цілий потік лайок лише тоді, як його руки було вже міцно затягнуто сирицею (В. Малик).
Значення в інших словниках
- вивергати — ви́вергати дієслово доконаного виду виверга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивергати — -аю, -аєш, недок., вивергнути, -ну, -неш і вивергати, -аю, -аєш, док., перех. Викидати з себе із силою назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивергати — див. кидати Словник синонімів Вусика
- вивергати — ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Словник синонімів української мови
- вивергати — ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти. ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш і ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док., перех. Викидати з себе з силою назовні. Словник української мови в 11 томах