вивергати
ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Журахович); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивергати — ви́вергати дієслово доконаного виду виверга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивергати — -аю, -аєш, недок., вивергнути, -ну, -неш і вивергати, -аю, -аєш, док., перех. Викидати з себе із силою назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивергати — ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти. ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш, ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Викидати із себе з силою назовні. Словник української мови у 20 томах
- вивергати — див. кидати Словник синонімів Вусика
- вивергати — ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти. ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш і ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док., перех. Викидати з себе з силою назовні. Словник української мови в 11 томах