вивергати

ВИКИДА́ТИ (випускати з себе), ВИВЕРГА́ТИ, ВИПЛЬО́ВУВАТИ (з рота). — Док.: ви́кинути, ви́вергнути, ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Журахович); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивергати — ви́вергати дієслово доконаного виду виверга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивергати — -аю, -аєш, недок., вивергнути, -ну, -неш і вивергати, -аю, -аєш, док., перех. Викидати з себе із силою назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивергати — ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти. ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш, ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Викидати із себе з силою назовні. Словник української мови у 20 томах
  4. вивергати — див. кидати Словник синонімів Вусика
  5. вивергати — ВИ́ВЕРГАТИ див. виверга́ти. ВИВЕРГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЕРГНУТИ, ну, неш і ВИ́ВЕРГАТИ, аю, аєш, док., перех. Викидати з себе з силою назовні. Словник української мови в 11 томах