виверткий
ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́, розм.
Який уміє знаходити вихід зі скрутного становища, вдається до хитрощів.
Часто посередників між людьми і потойбічним світом наділяли рисами лисиць, цих хитрих і вивертких звірів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виверткий — вивертки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- виверткий — -а, -е. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виверткий — див. спритний Словник синонімів Вусика
- виверткий — СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
- виверткий — ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів. Земляника людина товста, а шахрай тонкий. Незважаючи на неосяжну товщину свою, має багато виверткого й підлесливого у висловах, вчинках (Про мист. театру, 1954, 29). Словник української мови в 11 томах