1. Словник української мови в 11 томах

виверткий

ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів.

Земляника людина товста, а шахрай тонкий. Незважаючи на неосяжну товщину свою, має багато виверткого й підлесливого у висловах, вчинках (Про мист. театру, 1954, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виверткий — вивертки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виверткий — -а, -е. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виверткий — ВИВЕРТКИ́Й, а́, е́, розм. Який уміє знаходити вихід зі скрутного становища, вдається до хитрощів. Часто посередників між людьми і потойбічним світом наділяли рисами лисиць, цих хитрих і вивертких звірів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. виверткий — див. спритний Словник синонімів Вусика
  5. виверткий — СПРИ́ТНИЙ (який уміє легко виходити із скрутного становища, уміло веде справи, вміє за будь-яких обставин швидко, вдало домагатися свого), МЕТКИ́Й, РОЗБИТНИ́Й розм., ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови