виводитися

ВИВО́ДИТИСЯ¹, иться, недок., ВИ́ВЕСТИСЯ, едеться, док.

1. Зменшуватися в кількості, переставати існувати; зникати.

Обидва вони були відомі на все село п'яниці, одні п'яниці на все село, бо тепер на селах вже зовсім виводяться непросиплені [непросипущі] п'яниці (І. Нечуй-Левицький);

– По кількох роках гать вирвало, річка поменшала, земля просохла, і їм [будякам] не стало поліття. І вивелися (І. Франко);

За час окупації цілком вивелися такі речі, як черевики.., не кажучи вже про чоботи (Ю. Яновський);

Ай, біда... А гончара, плотника [тесляра] .. чи гарного шевця немає, вивелись дощенту (О. Довженко).

2. Народжуватися, з'являтися на світ (про малят тварин).

Голубів на Горі ніхто не чіпав, не їв, вони вважались Божою птицею, вільно виводились, зграями літали над зеленою Горою (С. Скляренко);

Вивелись дітки, слабенькі на ніжки, – Довго, поки їм літать! (Я. Щоголів).

3. тільки недок. Пас. до виво́дити¹.

Витяжні вентиляційні стояки виводяться вище покрівлі виробничої будівлі не менш ніж на 0,7 м і закінчуються обрізом труби (із журн.);

Гульня не вгавала: цілу ніч виводились пісні (Я. Качура).

◇ (1) [Ніко́ли (нія́к)] не виво́дитися / не ви́вестися – постійно бути наявним або присутнім де-небудь, у когось чи не переставати діяти десь.

Дим махорки ніколи не виводився настільки, щоб крізь нього можна було щось побачити (Ю. Яновський);

Цього дня не виводилися гості в кумачівській квартирі (А. Хижняк);

Була городина, то було й сальце, що ніколи не виводилось, і молочко своє (П. Автомонов);

Звичаї давнини зачепилися на Дорошевій бригаді, не виведуться ніяк (К. Гордієнко).

ВИВО́ДИТИСЯ², иться, недок.

Пас. до виво́дити² 1.