вивіватися

ВИВІВА́ТИСЯ, а́ється, ВИВІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ВІЯТИСЯ, іється, док.

1. Видалятися, зникати звідки-небудь під дією вітру, струменя повітря і т. ін.

Слідом за рипом дверей вивіялась і кислятина латаного демісезонного пальта (Є. Пашковський);

// перен. Зникати, забуватися.

Шал, що погнав його в дорогу, почав вивіюватися і слабшати (Валерій Шевчук);

У Василька вивіявся з серця ввесь гнів, що мав він колись на Котіцо (А. Турчинська).

2. тільки недок. Пас. до виві́ювати.

Пшениця вивіюється струменем гарячого повітря (із журн.).