вивід

ВИ́ВІД, ч.

1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 1, 4, 5, 9 і ви́вестися 2.

Метою відомств є збирання даних про ввід та вивід підвідомчих фірм (з наук. літ.);

Виводом формули загального розв'язку квадратних рівнянь займався Франсуа Вієт (з навч. літ.);

Боброва сім'я складається з пари старих звірів, молодняку виводу минулого року і малих бобренят (з наук.-попул. літ.);

Лунали заливчасті виводи голосистих молодиць, журливі пісні вдів, розгульні парубоцькі веселощі або ж розлогі чумацькі чи суворо-трагічні козацькі думи чоловіків (із журн.).

2. род. воду, заст. Переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі.

– Що ж тепер діяти? – Піти зараз же по людях, щоб ніхто не дав згоди на вивід! Щоб ніхто не поклав руки чи хрестика на панські папери... (М. Стельмах).

3. род. воду. Те саме, що ви́водок.

* Образно. [Василина:] Що це в тебе мати чарівниця яка чи відьма?.. Дивись, що вигадала вражого виводу дитина! (С. Васильченко).

4. род. вода. Комин до димаря на даху.

З високих виводів [заводу] завжди валували стовпи чорного смердючого диму (І. Нечуй-Левицький);

Обійшов [Гринько] горище, надибав сушені груші, взяв скілька штук і почав гризти. Сів під виводом і став марити далі (С. Васильченко).

5. род. воду. Провід, пристрій, який виходить звідки-небудь або який виводить що-небудь назовні.

Катод оточено анодом – металевим циліндриком, що не дотикається ні до катода, ні до його виводів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивід — ви́від 1 іменник чоловічого роду дія від: 'вивести' і 'вивестися'; переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі — іст. Орфографічний словник української мови
  2. вивід — [вив'ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вивід — ч. 1》 род. -воду. Дія за знач. вивести 5), 9) і вивестися 2). 2》 род. -воду, заст. Переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі. 3》 род. -воду. Те саме, що виводок. 4》 род. -вода. Комин до димаря на даху. 5》 род. -воду, тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вивід — див. димар Словник синонімів Вусика
  5. вивід — ВИВІД — логічна побудова, яка виникає внаслідок застосування відповідних правил для впорядкування певної сукупності суджень таким чином, що це перетворює її на послідовний ланцюг взаємопов'язаних тверджень. Філософський енциклопедичний словник
  6. вивід — ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Словник синонімів української мови
  7. вивід — ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 5, 9 і ви́вестися 2. Вага гусенят при виводі становить 85-90 гр. (Птахівн., 1955, 43); Боброва сім’я складається з пари старих звірів, молодняка виводу минулого року і малих бобренят (Наука.., 8, 1959, 35). Словник української мови в 11 томах
  8. вивід — Фортечна споруда , що виступає перед основним укріпленням. Мала місце у московській оборонній архітектурі в період Середньовіччя. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. вивід — Ви́від, -воду м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. Словник української мови Грінченка