вивід

ВИВІД — логічна побудова, яка виникає внаслідок застосування відповідних правил для впорядкування певної сукупності суджень таким чином, що це перетворює її на послідовний ланцюг взаємопов'язаних тверджень. Правила впорядкування суджень називаються правилами В. Кінцевий результат цієї послідовності, висновок, також називають "В.". Правила В. задаються схемою: "якщо (у В.) є висловлювання А1,...Ап, то можна одержати висловлювання В.". Конкретний вигляд В. залежить від типу логічного мислення, в якому він будується. У математичній логіці логічний В. формалізується. Внаслідок строгої формалізації поняття "В." і "доведення" стають математичними об'єктами і їх можна вивчити науковими методами. Результати дослідження в теорії формального В. відіграли важливу роль у вивченні основ математики, зокрема, завдяки їм стало можливим використовувати для пошуку доведення обчислювальні машини. В. у математичній логіці — формалізація поняття "В.", що її здійснюють при побудові формальної системи логістичним методом.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивід — ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 1, 4, 5, 9 і ви́вестися 2. Метою відомств є збирання даних про ввід та вивід підвідомчих фірм (з наук. літ.); Виводом формули загального розв'язку квадратних рівнянь займався Франсуа Вієт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. вивід — ч. 1》 род. -воду. Дія за знач. вивести 5), 9) і вивестися 2). 2》 род. -воду, заст. Переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі. 3》 род. -воду. Те саме, що виводок. 4》 род. -вода. Комин до димаря на даху. 5》 род. -воду, тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивід — ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Словник синонімів української мови
  4. вивід — ви́від 1 іменник чоловічого роду дія від: 'вивести' і 'вивестися'; переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі — іст. Орфографічний словник української мови
  5. вивід — [вив'ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў Орфоепічний словник української мови
  6. вивід — Ви́від, -воду м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. Словник української мови Грінченка
  7. вивід — див. димар Словник синонімів Вусика
  8. вивід — ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 5, 9 і ви́вестися 2. Вага гусенят при виводі становить 85-90 гр. (Птахівн., 1955, 43); Боброва сім’я складається з пари старих звірів, молодняка виводу минулого року і малих бобренят (Наука.., 8, 1959, 35). Словник української мови в 11 томах
  9. вивід — Фортечна споруда , що виступає перед основним укріпленням. Мала місце у московській оборонній архітектурі в період Середньовіччя. Архітектура і монументальне мистецтво