виведення
ВИВЕДЕННЯ — розумова дія, процес міркування, результатом якого є нові знання, одержані на основі здобутих раніше. Знання, одержане в процесі В., називають вивідним знанням. Воно принципово відрізняється від знання, набутого в процесі безпосереднього чуттєвого споглядання або спостереження. Розрізняють логічне й фактичне В. Логічне В. спирається на закони логіки, а тому його кінцевий результат має силу логічної необхідності. Прикладом логічного В. є силогізм. Фактичне В. ґрунтується на змісті тверджень, а його кінцевий результат правомірний на підставі фактів. Так, справедливість висновку "якщо х є тіло, то х має просторові розміри" зумовлюється законами не логіки, а фізики О. скільки логіка вивчає властивості реального В., які не залежать від змісту міркувань, а пов'язані з його формою, то логічне В. має формальний характер. У цьому випадку воно набуває особливої форми і здійснюється як логічний вивід.
Значення в інших словниках
- виведення — ви́ведення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виведення — -я, с. Дія за знач. вивести і виводити I (в 1-7 знач.). Виведення даних — переміщення даних від джерела до приймача даних. Графічне виведення даних — виведення даних засобами комп'ютерної графіки. Логічне виведення — процес отримання висновку з посилань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виведення — ВИ́ВЕДЕННЯ, я, с. Дія за знач. виво́дити¹, ви́вести 1–10. Дмитро обмізкував дві можливості – оборону Подолу до останку, скільки сил стане, і виведення мешканців його на Гору, здачу Подолу без бою (В. Словник української мови у 20 томах
- виведення — ВИ́ВЕДЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вести і виво́дити¹ (в 1-7 знач.). Виведення другого супутника на орбіту було здійснено з допомогою складеної ракети (Рад. Укр., 14. Словник української мови в 11 томах