виведення
ВИ́ВЕДЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вести і виво́дити¹ (в 1-7 знач.).
Виведення другого супутника на орбіту було здійснено з допомогою складеної ракети (Рад. Укр., 14. XI 1957, 3);
Його погляд спинився на формулі — на одній з тих формул, що на їх виведення він витратив останній рік (Шовк., Інженери, 1956, 285);
Молодий наслідувач Мічуріна гаряче береться за виведення нових сортів ягід (Минко, Повна чаша, 1950, 73);
На виведення споруд із збірного залізобетону йде значно менше часу порівняно з монолітним (Наука.., 12, 1956, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виведення — ви́ведення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виведення — -я, с. Дія за знач. вивести і виводити I (в 1-7 знач.). Виведення даних — переміщення даних від джерела до приймача даних. Графічне виведення даних — виведення даних засобами комп'ютерної графіки. Логічне виведення — процес отримання висновку з посилань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виведення — ВИ́ВЕДЕННЯ, я, с. Дія за знач. виво́дити¹, ви́вести 1–10. Дмитро обмізкував дві можливості – оборону Подолу до останку, скільки сил стане, і виведення мешканців його на Гору, здачу Подолу без бою (В. Словник української мови у 20 томах
- виведення — ВИВЕДЕННЯ — розумова дія, процес міркування, результатом якого є нові знання, одержані на основі здобутих раніше. Знання, одержане в процесі В., називають вивідним знанням. Філософський енциклопедичний словник