вивід

Фортечна споруда , що виступає перед основним укріпленням. Мала місце у московській оборонній архітектурі в період Середньовіччя.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивід — ви́від 1 іменник чоловічого роду дія від: 'вивести' і 'вивестися'; переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі — іст. Орфографічний словник української мови
  2. вивід — [вив'ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў Орфоепічний словник української мови
  3. вивід — ч. 1》 род. -воду. Дія за знач. вивести 5), 9) і вивестися 2). 2》 род. -воду, заст. Переселення кріпаків, селян в інший маєток або на інші землі. 3》 род. -воду. Те саме, що виводок. 4》 род. -вода. Комин до димаря на даху. 5》 род. -воду, тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вивід — ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 1, 4, 5, 9 і ви́вестися 2. Метою відомств є збирання даних про ввід та вивід підвідомчих фірм (з наук. літ.); Виводом формули загального розв'язку квадратних рівнянь займався Франсуа Вієт (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. вивід — див. димар Словник синонімів Вусика
  6. вивід — ВИВІД — логічна побудова, яка виникає внаслідок застосування відповідних правил для впорядкування певної сукупності суджень таким чином, що це перетворює її на послідовний ланцюг взаємопов'язаних тверджень. Філософський енциклопедичний словник
  7. вивід — ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А. Словник синонімів української мови
  8. вивід — ВИ́ВІД, ч. 1. род. воду. Дія за знач. ви́вести 5, 9 і ви́вестися 2. Вага гусенят при виводі становить 85-90 гр. (Птахівн., 1955, 43); Боброва сім’я складається з пари старих звірів, молодняка виводу минулого року і малих бобренят (Наука.., 8, 1959, 35). Словник української мови в 11 томах
  9. вивід — Ви́від, -воду м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. Словник української мови Грінченка