вивіданий
ВИ́ВІДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́відати.
Вивідані розвідниками дані про наміри ворога виявились вирішальними при прийнятті рішення про наступ (з мемуарної літ.);
// у знач. ім. ви́відане, ного, с. Те, про що дізнаються вивіряючи; таємниця, секрет.
Коли послухи прибули, а підслухане та вивідане виявилось доволі втішним, король перший поспішив до кагана (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me