вивіз
ВИ́ВІЗ, возу, ч.
1. Те саме, що ви́везення.
Одружився я не з великого кохання. Війна, окупація, голоднеча, страх перед вивозом, облави .. Люди сходились і жили разом, бо шукали захисту одне в одного (Ірина Вільде);
Опанасенко розпоров благеньку підкладку піджака і подав Дмитрові бланки.., перепустки і ордери на вивіз лісу (М. Стельмах).
2. Те, що вивозиться, загальна кількість і вартість вивезених за кордон товарів; експорт.
Обсяги вивозу сільськогосподарських продовольчих продуктів за період від 1990 до 1995 року зросли (з наук. літ.).
3. діал. Дорога, що веде на гору між високими стрімкими схилами; узвіз.
Поуз водопаду викутий був у скалі вузький вивіз, яким ішлося вгору (І. Франко);
Звідси починався славний Боричів вивіз, доїзд до княжого острогу, який займав собою схили і вершок горба (Юліан Опільський).
Значення в інших словниках
- вивіз — Дорога серед гір, між високими, стрімкими стінами [VI] Словник з творів Івана Франка
- вивіз — правильніше: вивезення «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- вивіз — ви́віз 1 іменник чоловічого роду вивезення; те, що вивозиться; експорт ви́віз 2 іменник чоловічого роду дорога між стрімкими схилами; узвіз діал. Орфографічний словник української мови
- вивіз — [вив'із] -возу, м. (на) -воз'і, мн. -возие, -воз'іў Орфоепічний словник української мови
- вивіз — -возу, ч. 1》 Те саме, що вивезення. 2》 Те, що вивозиться, загальна кількість і вартість вивезених за кордон товарів; експорт. Вивіз капіталу — розміщення капіталу за кордоном для отримання прибутку від підприємницької діяльності. 3》 діал. Ділянка дороги, що має схил; узвіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивіз — ВИ́ВІЗ (вивезення товарів або капіталів за кордон), Е́КСПОРТ. Збільшується (в ХVІ ст.) вивіз з України на Захід лісу.., сільськогосподарських продуктів (з посібника); Україна є великим виробником і основним постачальником на експорт багатьох найважливіших видів продукції (з журналу). Словник синонімів української мови
- вивіз — Ви́віз, -возу, -возові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вивіз — ВИ́ВІЗ, возу, ч. 1. Те саме, що ви́везення. Одружився я не з великого кохання. Війна, окупація, голоднеча, страх перед вивозом, облави.. Люди сходились і жили разом, бо шукали захисту одне в одного (Вільде, Винен.. Словник української мови в 11 томах
- вивіз — Ви́віз, -возу м. = узвіз. Вх. Зн. 72. Словник української мови Грінченка