вивільнюватися
ВИВІ́ЛЬНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВИВІЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ВІЛЬНИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Ставати вільним, не зв'язаним із чим-небудь; звільнятися.
“Енеїда” І. Котляревського – це явище вже нової літератури, це весняна повінь народної мови, що вивільнялася від церковної книжності (О. Гончар);
З використанням навісного комбайна під час збирання кукурудзи вивільняється трактор, потрібний у цей час для зяблевої оранки (з наук. літ.);
Складені невмілими чоловічими руками кінці пакуночка розпалися, і вивільнилися ручки і ніжки. Дитя чеберяло ними в повітрі (Ю. Мушкетик).
2. тільки недок. Пас. до виві́льнювати, вивільня́ти.
Азот, що міститься у складних органічних сполуках решток рослин, трупах тварин, гної, вивільнюється бактеріями-амоніфікаторами (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- вивільнюватися — виві́льнюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивільнюватися — -ююся, -юєшся і вивільнятися, -яюся, -яєшся, недок., вивільнитися, -нюся, -нишся, док. 1》 Ставати вільним, не зв'язаним із чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до вивільнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивільнюватися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
- вивільнюватися — ВИВІ́ЛЬНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВИВІЛЬНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ВІЛЬНИТИСЯ, нюся, нишся, док. 1. Ставати вільним, не зв’язаним з чим-небудь. Словник української мови в 11 томах