вивільнювати
ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ВІЛЬНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
Робити вільним, не зв'язаним із чим-небудь; звільняти.
Шульга добре тепер розумів, що атом урану при розщепленні вивільнює величезну енергію (Н. Рибак);
Ганжа обережно вивільняє свою руку з Ольжиних, зводить на дружину болем пропечені очі (А. Дімаров);
Вовкулака .. вивільнив дитину з її [Ганнусі] обіймів, узяв на руки й не знав, що робити далі (В. Шкляр);
Льодовики вивільнили величезні простори землі, і відтоді люди почали займатись скотарством та землеробством (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивільнювати — виві́льнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивільнювати — -юю, -юєш і вивільняти, -яю, -яєш, недок., вивільнити, -ню, -ниш, док., перех. Робити вільним, не зв'язаним з чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивільнювати — I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док. Словник синонімів української мови
- вивільнювати — ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш і ВИВІЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ВІЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех. Робити вільним, не зв’язаним з чим-небудь. Шульга добре тепер розумів, що атом урану при розщепленні вивільнює величезну енергію (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах