вивірюватися

ВИВІ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., рідко.

Пас. до виві́рювати.

Істина є. Але вона не в розумі кожного з нас, а в розумі всіх загалом. Вона вивірюється не досвідом кожного з нас, а досвідом усіх загалом (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me