вивірюватися
ВИВІ́РЮВАТИСЯ, юється, недок., рідко.
Пас. до виві́рювати.
Істина є. Але вона не в розумі кожного з нас, а в розумі всіх загалом. Вона вивірюється не досвідом кожного з нас, а досвідом усіх загалом (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me