вивіряння

ВИВІРЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вивіря́ти.

Придивляється, розмірковує Євген Сверстюк, порівнює, намагаючися при цьому зазирати вперед. Бодай на крок. Власне, заради цього – й озирання назад, вивіряння пережитого (з публіц. літ.);

Був важкий для російського війська час. Час невідомості. Час нишклого вивіряння, надій (Г. Колісник).