вивіряння

вивіря́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивіряння — -я, с. Дія за знач. вивіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вивіряння — ВИВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вивіря́ти. Придивляється, розмірковує Євген Сверстюк, порівнює, намагаючися при цьому зазирати вперед. Бодай на крок. Власне, заради цього – й озирання назад, вивіряння пережитого (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. вивіряння — ВИВІРЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вивіря́ти. Словник української мови в 11 томах