вивіщувати
ВИ́ВІЩУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод., заст.
Напророкувати.
Щоб воно на всю голову вивіщувало (Номис);
– Лучче ти мені смерті попроси, – її вивіщуй, жалібнице моя! (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивіщувати — ви́віщувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- вивіщувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка, заст. Напророкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивіщувати — ВИ́ВІЩУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, заст. Напророкувати. Щоб воно на всю голову вивіщувало (Номис, 1864, № 3661). — Лучче ти мені смерті попроси, — її вивіщуй, жалібнице моя! (Вовчок, І, 1955, 161). Словник української мови в 11 томах
- вивіщувати — Ви́віщувати, -щую, -єш гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Ном. № 3661. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй. МВ. (О. 1862. І. 88). Словник української мови Грінченка