1. Словник української мови в 11 томах

вивіщувати

ВИ́ВІЩУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, заст. Напророкувати.

Щоб воно на всю голову вивіщувало (Номис, 1864, № 3661).

— Лучче ти мені смерті попроси, — її вивіщуй, жалібнице моя! (Вовчок, І, 1955, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивіщувати — ви́віщувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вивіщувати — -ую, -уєш, док., перех. і без додатка, заст. Напророкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивіщувати — ВИ́ВІЩУВАТИ, ую, уєш, док., що і без прям. дод., заст. Напророкувати. Щоб воно на всю голову вивіщувало (Номис); – Лучче ти мені смерті попроси, – її вивіщуй, жалібнице моя! (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. вивіщувати — Ви́віщувати, -щую, -єш гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Ном. № 3661. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй. МВ. (О. 1862. І. 88). Словник української мови Грінченка