вигнивати

ВИГНИВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГНИТИ, рідко ВИ́ГНИСТИ, иє, док.

1. Гниючи всередині, порожніти.

З придатного для борті дерева зрубували верхівку і вибирали зверху в стовбурі заглиблення, щоб у ньому збиралася вода і вигнивала середина (з наук. літ.).

2. Гниючи, цілком знищуватися.

– Побачимо, що з тебе буде, коли Гамід вижме всі соки, всю силу, коли руки твої повиснуть, як вірьовки, і зуби вигниють у роті (В. Малик);

* Образно. Вимерли, вигнили смутки, Вигіркли, вилились сльози. Пальці розколюють грудки чорного, чорного болю (із журн.).