вигородка

ВИ́ГОРОДКА, и, ж.,

1. розм. Відокремлене перегородкою місце.

Сліди вiд великої вигородки в захiдному кутi церкви можна визначати як рештки великої скринеподiбної конструкцiї, можливо, саркофага або костницi (з наук. літ.).

2. театр. Ескіз чи макет декорації нового спектаклю, який установлюють на сцені для випробування його перед майбутньою виставою.

Вигородка дає режисеру і художникові можливість до початку виготовлення декорацій побачити зовнішній образ майбутнього спектаклю (з наук.-попул. літ.).

3. мор. Вертикальна або похила перегородка, що розділяє приміщення всередині відсіку судна, а також невелике приміщення в судні.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигородка — ви́городка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови