вигортання

ВИГОРТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вигорта́ти.

В умовах посушливого клімату вітер викликає вигортання посівів та природної рослинності, спричиняє нерівномірність промерзання та зволоження ґрунту (з наук. літ.);

Для розпушування землі на присадибній ділянці, вигортання з ґрунту каміння і коріння бур'янів використовували залізні граблі ковальської роботи з дерев'яною ручкою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигортання — вигорта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигортання — -я, с. Дія за знач. вигортати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигортання — ВИГОРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вигорта́ти. Словник української мови в 11 томах