1. Словник української мови у 20 томах

вигоряння

ВИГОРЯ́ННЯ, рідше ВИГОРА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. вигоря́ти, вигора́ти.

Не варто лякати людей вигорянням водню і майбутнім колапсом – нічого цього немає! (М. Руденко);

Ткали з бавовняних ниток, фарбованих мареною, стійкою до прання й вигоряння на сонці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигоряння — вигоря́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигоряння — рідше вигорання, -я, с. Стан за знач. вигоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигоряння — ВИГОРЯ́ННЯ, рідше ВИГОРА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигоря́ти. Словник української мови в 11 томах