вигрібатися
ВИГРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ГРЕБТИСЯ, буся, бешся; мин. ч. ви́грібся, ви́греблася, лося; мн. ви́греблися; док.
1. Розгрібаючи руками землю, каміння і т. ін., вибиратися, звільнятися.
Чумаченко .. побачив засипану до пояса людину, що одгрібала себе руками. Нещасному, що так вигрібався, не вистачало повітря, і його голова хилилася набік (Григорій Тютюнник).
2. Гребучи веслами або руками, пересуватися, пливти по воді.
Дев'ять днів вигрібалися навпроти води дужі молоді веслярі (З. Тулуб);
Пізно ввечері вигреблися до одного з островів, намитих морським прибоєм і річковими наносами (В. Малик);
// Випливати з глибини на поверхню.
Роман плюхнувся і поплив .. По-тваринному таки вигрібався на поверхню, одпльовувався гіркою зеленою водою і знову гріб (Іван Ле);
* Образно. Дивиться мати вслід [Уласові], плаче: виросло на толоках межи коровами високе, як бур'янина, та невідомо, чи вистачить у нього сили вигребтися на житейську хвилю (Григорій Тютюнник).
3. тільки недок. Пас. до вигріба́ти 1, 2.
Заплющити б очі і не дивитися на той убогий колос, що сухотними дитячими рученятами вигрібається з пирію (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- вигрібатися — вигріба́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигрібатися — -аюся, -аєшся, недок., вигребтися, -буся, -бешся, док. 1》 Розгрібаючи руками землю, каміння і т. ін., вибиратися, звільнятися. 2》 Гребучи веслами або руками, пересуватися, пливти по воді. || Випливати з глибини на поверхню. 3》 тільки недок. Пас. до вигрібати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигрібатися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- вигрібатися — ВИГРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ГРЕБТИСЯ, буся, бешся, док. 1. Розгрібаючи руками землю, каміння і т. ін., вибиратися, звільнятися. Чумаченко.. побачив засипану до пояса людину, що одгрібала себе руками. Словник української мови в 11 томах